Для батьків

БЕСІДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Здібності Вашої дитини.

Дитина має очевидні музичні здібності, якщо:

впізнає мелодії;

почувши музику, із задоволенням підспівує або поспішає танцювати під неї;

під час співу або гри вкладає у виконання почуття й емоції;

розуміє і може описати словами характер і настрій музики;

самостійно наспівує почуті мелодії;

швидко і легко повторює ритм і мелодію;

вигадує власні мелодії; навчилася або вчиться грати на якому-небудь музичному інструменті;

має музичні переваги щодо вибору діяльності.

Дитина має артистичні здібності, якщо:

з легкістю спілкується з іншими дітьми і дорослими;

з великим бажанням виступає перед аудиторією;

     уміє чітко викладати свої думки;

прагне викликати емоційні реакції в інших, коли із захопленням щось розповідає;

часто виражає свої почуття мімікою, жестами, рухами;

змінює тональність і вираження голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку розповідає;

легко копіює чиїсь пози, вираз обличчя тощо;

пластично й органічно рухається;

любить і розуміє значення красивого одягу, вбрання для створення образу.

 Дитина має літературне дарування, якщо:

любить, коли їй читають і розповідають оповідання, історії, казки, билини;

ставить багато питань, добре запам’ятовує події і їх учасників;

здатна довго утримувати в пам’яті почуті образи і прагне використовувати їх у нових сюжетах історій;

любить фантазувати;

розповідаючи про щось, уміє дотримуватися сюжету, не втрачає основну думку;

зображує персонажів своїх фантазій емоційними, такими, що наділені душевними якостями, олюдненими;

вибирає у своїх оповіданнях слова, які передають емоційний стан героїв;

використовує багатий словниковий запас.

Дитина має художні здібності, якщо:

не знаходячи слів, малює або ліпить, щоб виразити свої емоції;

краще за все сприймає візуальну інформацію;

помічає красиві предмети, любить їх розглядати і ходити на виставки (у музеї);

висловлює свою думку про побачене з позиції краси, з естетичного погляду; охоче ліпить, малює, креслить, комбінує фарби й матеріали;

малюнки не однотипні, а різноманітні;

використовує різноманітні кольори (готові або/і сам змішує);

не боїться малювати олівцем і використовувати різну техніку для створення задуму.

Дитина має спортивні здібності, якщо:

дуже енергійна, увесь час хоче рухатися;

здається, що вона ніколи не втомлюється;

смілива, не боїться синців і шишок;

краще за багатьох однолітків розвинена фізично;

майже завжди прагне виграти в спортивних іграх;

надає перевагу спокійним розвагам, а не безцільній метушні;

у неї є свій герой-спортсмен;

має широкий діапазон рухів (від повільного до швидкого, від плавного до різкого);

чудово утримує рівновагу;

демонструє високий рівень розвитку основних рухових навичок (ходьба, біг, лазіння, стрибки, вміння кидати і ловити предмети).

За матеріалами сайту www.mon.gov.ua

Основні принципи протистояння

інтернет-залежності дітей.

Настанови батькам можна узагальнити до такого принципу:

уважність до дитини

Бути уважним до дитини та її віртуальних практик. Дослідження медіа-культури молоді показують, що підлітки мають відокремлені від дорослих віртуальні практики.

Навіть телевізійні перегляди підлітки переважно не обговорюють із батьками. Он-лайн практики підлітків іще більше відокремлені.

Батьки фактично відсутні в тому віртуальному світі, де проводить час їхня дитина: в Інтернеті вони «ходять» до різних місць різними маршрутами.

Як зауважує Ковальські та її колеги, чомусь нікого не дивує, що батьки добре інструктують дитину про маршрути руху та правил користування, наприклад, велосипедом, натомість, привносячи в родину нові елементи технологій (мобільний телефон, відеоплейєр, комп’ютер, Інтернет тощо) залишають дитину наодинці із новою реальністю.

Канали до віртуального світу потребують регулювання, введення чітких правил користування. Це запобігає небезпекам і роз’яснює, у яких випадках і яка поведінка вважається нормальною й буде безпечною.

Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютера в зоні спільного користування (вітальня, кухня), де, займа­ючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо, час від часу, спостерігати за реакцією дитини, коли вона перебуває в Інтернеті, контролювати час роботи з комп’ютером (особливо критичним це є для молодших підлітків, у яких власна довільна поведінка й вольові процеси знаходяться на етапі формування).

Батьки повинні уважно вислуховувати дитину щодо її вражень і дій у віртуальному середовищі, знайомитись із сайтами й тими кібертехнологіями, якими користуються діти. Важливо звертати увагу на тривожні ознаки: дитина виглядає засмученою після он-лайн режиму, перегляду повідомлень, віддаляється від спілкування з одно­літками, її академічна успішність погіршується (хоча останнє може свідчити й про інші негаразди).

Варто відслідковувати онлайн-репутацію власної дитини (для цього час від часу здійснюйте пошук, наприклад, у пошуковій системі за ім’ям вашого сина чи доньки).

Періодичність спілкування, певні ритуали й сімейні традиції обговорення підсумків дня чи тижня дають змогу здійснювати моніторинг проблем, зокрема й тих, які виникають у віртуальній частині соціального світу вашої дитини.

ХТО ПОВИНЕН НАВЧАТИ ДІТЕЙ  КОРИСТУВАТИСЯ КОМП’ЮТЕРОМ?

Саме в сім'ї закладаються основи поведінки дитини в реальному cвіті, і віртуальний простір немає бути винятком. Батькам слід приділяти суттєву увагу вихованню дітей і підвищенню їхньої обізнаності щодо загроз інформаційного середовища.

Необхідно пам'ятати, що комп'ютер для дітей є інструментом навчання й розвитку, а не лише розваг та ігор.

          КОМПЛЕКСИ ВПРАВ ПІД ЧАС РОБОТИ ЗА КОМП’ЮТЕРОМ

Існує багато вправ, що допомагають підтриму­вати працездатність про­тягом дня. Але є такі, що дають найкращий баланс ефективності й легкос­ті виконання. Невеличкі розминки були розробле­ні спеціально для тих, хто проводить за ПК від двох годин на добу. Ці вправи здебільшого належать до розвантажувальних, хоча потребують певних зусиль і зосередженості. Лише регулярний підхід та свідоме розуміння нагальної потреби виконан­ня таких вправ забезпечують дієвий результат для здоров'я користувачів ПК.

Практика засвідчує, що ті люди, які раціональ­но організовують свій робочий час, розподіляючи його й на виконання розвантажувальних вправ, більш успішні і здорові.

                                         ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ

Ø Не встановлюйте комп’ютер у кімнаті дитини. Найкраще надати перевагу розташуванню комп’ютера у кімнаті загального користування. Так буде легше здійснювати контроль за діяльністю дитини.

Ø Нормуйте час перебування дитини за комп’ютером. Не дозволяйте дитині довго засиджуватися за комп’ютером перед сном і вночі.

Ø Використовуйте програмне забезпечення, що виключає ПК після закінчення визначеного часу. Дитина, яка багато часу проводить за комп’ютером, не отримує необхідних навичок для повноцінного розвитку, потрібних їй у реальному житті.

Ø Уважно спостерігайте за тим, чим займається ваша дитина, і аналізуйте змістове наповнення ігор, у які вона грає. Рольові ігри справляють найбільш сильний вплив на психіку. Надмірне захоплення рольовими іграми може негативно позначитися на формуванні особистості дитини, її соціалізації та рольовій ідентифікації. Тому не дозволяйте дитині тривалий час грати в  одну гру.

Психологи рекомендують батькам, по-перше, цікавитися, що їхні діти роблять в Інтернеті і як вони взагалі використовують комп'ютер.

Треба намагатися регламентувати час, проведе­ний дитиною за комп’ютером. Доречно, коли мама або тато бере участь у покупці ігор і знає, у чому по­лягає їхня суть. Головне — увійти у простір дитини.

І лише розпочавши розмовляти її мовою, можна пере­тягнути дитину з віртуального простору в реальний.

По-друге, батькам варто пам'ятати, що ком­п'ютер «перебуває у стані війни з фізіологією люди­ни», насильно приковуючи до стільця, чого допус­кати не можна. Треба заздалегідь планувати про­гулянки на свіжому повітрі, причому дізнаватися, коли дитині буде більш зручно, частіше намагатися проводити з малюком відверті розмови.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ 

Для підвищення безпеки Вашої дитини

Ø Діти молодшого шкільного віку повинні користуватися Інтернетом лише під наглядом дорослих ще й тому, що їм потрібна допомога в навігації під час пошуку сайтів у ході спілку­вання.

Ø Навчіть дитину правилам конфіденційності й поведінки в Інтернет-мережі.

Ø Навчайте дитину відрізняти правду від брехні.

Ø Проявляйте зацікавленість до віртуаль­ного життя дитини й не ігноруйте запитання, які вона ставить. Якщо не знаєте відповіді на якісь запитання, можете спільно пошукати їх в Інтернеті.

Ø Розкажіть дитині про ризики, які її можуть очікувати у віртуальному просторі.

Ø Користуйтеся програмами батьківського конт­ролю.

Ø Створіть альтернативні інтереси, обов'язки для Вашої дитини: відвідування гуртка за інтере­сами або спортивні секції; хобі; прибирання сво­єї кімнати; догляд за тваринами чи кімнатними рослинами; допомога молодшим у виконанні до­машніх завдань.

Довірливі стосунки допоможуть Вам вжити своєчасних заходів у разі виникнення ситуації, що загрожує безпеці Вашої дитини.

Зрозуміло, що без комп'ютера та інформа­ційних технологій розвиток майбутнього уявити досить важко. Ізолювати дитину від оволодіння сучасними інформаційними новинками та їхні­ми можливостями — означає позбавити її змоги повноцінно інтегрувати в суспільство в доросло­му житті.

Але контролювати, як дитина викорис­товує комп’ютер, — це першочергове завдання батьків.

Розвиваючись у дусі сучасності, варто завжди пам'ятати про те, що здоров'я — важлива складова нашого життя. Пам'ятайте про це й навчайте своїх дітей берегти своє здоров'я, уникаючи загроз ін­формаційного середовища.

                 

ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ  НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

                                             КОМП’ЮТЕР У СУСПІЛЬНОМУ  ЖИТТІ

У наше бурхливестоліття, коли всі сфери життя постійно вдосконалюються й розвиваються, важко знайти будинок, офіс або підприємство, у яких не було б встановлено комп'ютерів. Нелегко знайти й людину, навіть серед дітей дошкільного віку, яка не володіла б найпростішими навичками роботи із цією розумною машиною. Те, що ще кілька десятків років тому здавалося чимось незрозумілим, невідомим, складним і майже фантастичним, тепер стало звичайним і доступним навіть для малечі. Більшість людей не уявляє своєї роботи, навчання й повсякденного життя без використання комп’ютерів та інформаційних технологій.

Комп'ютери навколо нас. Вони стали невід'єм­ною частиною нашого повсякдення. Нині ми мо­жемо не лише говорити про нові технології, а й про те, як ними безпечно користуватися. Банки, ма­газини, вузли зв'язку, видавництва, школи, офі­си — їхні приміщення нині неможливо уявити без комп'ютерного устаткування. У нашому повсяк­денному мовленні міцно закріпилися нові терміни: користувач комп'ютера, комп'ютеризовані робочі місця, комп'ютерні ігри тощо.

Комп'ютер перетворився в універсальний засіб для обробки всіх видів інформації, використовува­них людиною. Змалку ми звикаємо до захопливих комп’ютерних ігор, різноманітних онлайнових ди­дактичних курсів; ми вчимося читати, писати, ма­лювати, не відходячи від монітора ПК; дивимося фільми, слухаємо музику он-лайн. За допомогою комп'ютера складають і пересилають документи через електронну пошту, підтримують листування у діловій сфері, спілкуються з колегами. За допо­могою Інтернету з'являється можливість установи­ти контакт із будь-якою людиною на нашій планеті й постійно дізнаватися найновішу інформацію зві­дусіль.

Звичайно, все це дуже важливо для людини. Тому користь від комп’ютера величезна. Але остан­нім часом учені й медики стали дедалі частіше го­ворити про те, ще цей пристрій не зовсім безпеч­ний для здоров'я людей.

Сьогодення, а тим паче найближче майбутнє неможливо уявити без використання комп'ютерів, телевізорів, іншої електронної техніки, які водно­час генерують слабкі електричні та магнітні змін­ні поля в широкому діапазоні частот. Оскільки ці електричні та магнітні поля значно слабші за ста­тичне магнітне поле Землі та її електричні поля, то важко було навіть зробити припущення з приводу того, що вони небезпечні для людського здоров’я. З цієї причини дослідження в зазначеному напрямі не одержували підтримки та належної уваги з боку фахівців.

Уся сукупність технічних засобів поділяється на фізичні та апаратно-програмні, а також містить у своєму складі електричні, механічні, електромеха­нічні та електронні пристрої. Фізичні засоби реалі­зуються у вигляді автономних пристроїв та систем, що виконують функції загального захисту об'єктів, на яких обробляється інформація. Апаратні техніч­ні засоби розміщують безпосередньо в обчислю­вальній техніці, у телекомунікаційній апаратурі чи у пристроях, що з'єднані з подібною апаратурою за допомогою стандартного інтерфейсу. Програмні засоби є програмним забезпеченням, що виконує функції захисту інформації.

                         ВПЛИВ КОМП'ЮТЕРА НА ЛЮДСЬКИЙ ОРГАНІЗМ ЗАГАЛОМ

Виникає запитання: «Наскільки безпечно може почуватися людина за комп'ютером?» Про вплив комп'ютера на здоров'я людини стали говорити ще в сімдесятих роках минулого століття, але дискусії в наукових колах із цього приводу не вщухають і донині. Комп'ютер настільки ж безпечний, як і інші побутові прилади.

Водночас ступінь ризику залежить від того часу, який людина проводить, сидячи за комп'ютером. Почнемо із проблем зору. Проблеми цього різновиду більшою або меншою мірою відомі практично всім користувачам ПК. Проблеми із зором, що спричинені довготривалим перебуванням людини перед комп'ютерним монітором, проявляються у вигляді неприємних відчуттів — затуманення
зору, різі в очах, печіння, головних болей, болючих відчуттів під час кліпання. Таким чином, у цьому разі негативний вплив комп'ютера на людське здоров'я проявляється в найбільш яскравій формі.

Суттєве значення має й те, як організовано робоче місце: при неправильному режимі освітлення ри-зик виникнення проблем із зором значно збільшується. Крім того, очі одержують величезне наванта-ження при зміні погляду з екрана, приміром, на документи, що лежать поруч, і навпаки.

Надмірне перебування за комп’ютером впливає на різні системи органів людського організму. Особливо небезпечний вплив електромагнітних випромінювань, що спричиняє погіршення зору, порушення психіки, особливо в підлітків, захворювання м'язів і суглобів. Проаналізуймо більш детально ці порушення, пояснімо їхню появу й заходи боротьби з ними. Основні шкідливі чинники, що діють на людину, яка працює за комп’ютером:

Ø  сидяче положення протягом тривалого часу;

Ø  дія електромагнітного випромінювання монітора;

Ø  стомлення очей, навантаження на зір;

Ø  перевантаження суглобів кистей;

Ø  стрес під час втрати інформації.

                                Електромагнітне випромінювання

Слово «радіація» (гаdiation), про яке йдеться в інструкції та супровідній документації до ПК, означає всього лише «випромінювання», подібне до випромінювання Сонця. Електромагнітне випроміню-вання побачити неможливо, а тим паче уявити його не кожному по змозі, тому звичайна людина,
не обізнана в цих поняттях, навіть не уявляє, який негативний вплив подібне випромінювання має на її здоров’я. Одним із найбільш поширених джерел електромагнітного випромінювання є комп'ютер. Найбільші дози випромінювання надходять не від монітора ПК, а від його задньої стінки.

Вивчення можливих наслідків дії на організм людини електромагнітних випромінювань ПК перебуває на початковій стадії, однак нині нараховується вдосталь переконливих доказів про їх небезпеку для здоров'я, особливо електромагнітних полів низької частоти.

Складність проблеми полягає не лише у впливі на здоров’я населення, а й на здоров'я та інтелект майбутніх поколінь. Відбувається процес збільшення вроджених аномалій.

                                                Погіршення зору

Виявляється, що багатьом користувачам ПК, які зверталися до окуліста- фахівця зі скаргами на «по-гіршення зору від роботи за комп'ютером», бракувало вітаміну А в організмі, який є практично в будь-якій аптеці в синтетичному вигляді. Симптоми відсутності вітаміну А загальновідомі — це надмірна чутливість до яскравого світла і, особливо, погіршення зору при тусклому освітленні. Ці симптоми погіршення зору прийнято пов’язувати з роботою за комп'ютером здебільшого через те, що під час неправильної роботи з ПК відбувається колосальне навантаження на зір. Адже коли ко-ристувач набирає великі обсяги тексту на клавіатурі не «наосліп», а дивлячись почергово на слабо-освітлену клавіатуру та на яскраво освітлений монітор, то це спричиняє постійне напруження м'язів очей. Зіниці постійно звужуються та розширюються, підлаштовуючись таким чином під наявну кіль-кість світла. Як приклад спробуйте кілька разів підряд вийти на кілька секунд із темного під'їзду на сонячну вулицю і повернутися знову до під'їзду. Чи зможете ви після цього щось чітко розгледіти  довкола?

Під час роботи за комп'ютерним монітором на­вантаження на очі менше, ніж в описаному вище прикладі, однак під час неперервної роботи за ПК по­трібно вживати вітамін А для збереження гостроти зору. Проте якщо вживання вітамінів не допоможе призупинити зниження зору, тоді необхідно оволо­діти методом набору тексту з клавіатури «наосліп». І в такому випадку жодні суперсучасні монітори не допоможуть запобігти втраті зору.

Значно рідше, але трапляються окулістам па­цієнти, зір яких погіршав саме через постійну ро­боту за комп'ютерним монітором. Тобто звичайна короткозорість, далекозорість, рідше астигматизм виникають через неправильну відстань від мо­нітора (схожі механізми погіршення зору як при неправильному читанні книжок), неправильно на­лаштовану яскравість (для тексту вона має бути менша, а для картинок та відеороликів — більша), нечіткість зображень, надмірно дрібні або важко- читані шрифти, дуже довгі або дуже короткі рядки, ріжучі для очей кольори, перегляд анімацій, що ме­рехтять. Це основні причини погіршення зору від роботи за комп'ютером. Тут варто пам'ятати, що зір погіршується не відразу, а цей процес може трива­ти протягом кількох років. Якщо ви помітили, що ваші очі дуже часто стомлюються, то ви ще маєте шанс уникнути носіння окулярів завдяки дотри­манню наведених вище порад.

Часто у практиці окулістів трапляються випад­ки, коли вони не можуть знайти чітких причин, що спровокували погіршення зору пацієнта, і в такому разі автоматично виписують окуляри. Однак так вчиняють не майстри своєї справи. Справжні фа­хівці знають, що буває тимчасове погіршення зору, і можуть його розпізнавати. Якщо не вдаватися до термінології, то такий ефект є реакцією очей на проблеми з хребтом і нервовою системою, про які йтиметься далі.

Нині, коли користувачами комп'ютерів є не лише школярі, а й 5-6-річні діти, процес формування зорового аналізатора в яких незавершений, ак­туальності набуває відповідність навчання з ви­користанням комп'ютерів віковим можливостям та особливостям дітей. Спеціальні багаторічні дослідження дали змогу визначити оптимальну тривалість неперервних занять із використанням комп’ютерів для дітей і підлітків різного віку.

Ці дослідження показали, що менша дитина, то раніше в неї з’являються
ознаки стомлення. Так, для дітей 5-6 років цей час становить 10-15 хв. Для дітей віком 7-15 років неперервна тривалість комп'ютерних занять становить 20 хв, а для старших дітей — не більше ніж півгодини.

Навіть після нетривалих занять у дітей і підлітків з'являються ознаки зорового й загального стомлен­ня. Симптомами зорового стомлення можуть бути: почервоніння очей, свербіння, відчуття тяжкості, головні болі, потемніння в очах, запаморочення, двоїння. Крім того, можуть виникнути й більш сут­тєві порушення, аніж зниження гостроти зору й по­рушення акомодації. У результаті такої роботи дуже високий ризик появи (та розвитку вже наявної) ко­роткозорості.

                                               Мерехтіння зображення

Екран crt-монітора блимає, мерехтить деяку кількість разів щомиті. Що вище частота цих «ми­гань», то менше навантаження на очі.

Щоразу, коли виробникам моніторів вдавалося дещо збільшити частоту мерехтіння монітора, це сприймалося як революційний прорив у боротьбі за збереження зору, проте реальна шкода від мерех­тіння недооцінювалася й недооцінюється донині.

Погіршення зору й розумове перенапружен­ня — це ще не всі ускладнення, що «даруються» комп'ютером.

                                             Проблеми опорно-рухового апарату

Зріст людини вранці на два-три сантиметри більше, ніж увечері, оскільки хребет за день поміт­но стискується від тривалого сидіння або стояння. Якщо ж у людини виявлено навіть незначне ви­кривлення хребта, то це неминуче призводить до затискання основи нерва. Користувачам ПК лег­ко зрозуміти, що станеться — порушиться інтер­фейс між мозком і відповідною частиною тіла. Це фізичне явище схоже на ситуацію з порушеним контактом в інтерфейсному кабелі: пристрій не обов’язково згорить, але «заглючить». Характерні для геймерів болі в поясниці й у верхньому шийно­му відділі можуть спровокувати захворювання вен і суглобів кінцівок. «Синдром програміста» (болі між лопатками) є небезпечним для серця й легенів. Він, зазвичай, супроводжується спазмом трапецієвидних м'язів, які, рятуючи хребет від перенавантаження, пережимають артерії, що йдуть до мозку (пам'ятаєте болі, що давлять, у потилиці). Дещо вище може затиснутися нерв, що відповідає за зо­рову функцію людини, таким чином виникає тим­часове погіршення зору, яке усувають не носінням окулярів, а долають завдяки вправам із хребтом на спеціальному тренажері. Болі посеред спини, на стику грудного й поперекового відділів, надалі призводять до виникнення гастриту й навіть ви­разки шлунка, але задовго до цього проявляються як безпричинне «загальне стомлення» користувача ПК. Найкращою та найефективнішою порадою для тих, хто хоче зберегти здоровим свій хребет, це ро­бити перерву кожні 40-45 хв. Встаньте, пройдіться, порухайтеся, потягніться, роблячи нахили праворуч-ліворуч, розімніть м’язи спини завдяки елемен­там фізкультхвилинки. Такий комплекс довільних рухливих вправ є дієвим засобом для профілактики виникнення проблем із хребтом та поставою та ви­користовується для зняття фізичної втоми.

                                            Вплив комп’ютера на м'язи й суглоби

Більшість користувачів ПК, провівши за клавіа­турою навіть декілька годин, завжди відчуває біль у ділянці шиї і хребта, оніміння шиї, болі у плечах і поясниці, поколювання в ногах. Але бувають і сер­йозніші захворювання такі як остеохондроз або синдром зап'ястного тунелю.

Про синдром зап'ястного каналу (тунелю) було відомо й раніше, але в останнє десятиліття, здебіль­шого у зв'язку з поширенням комп’ютерної техніки та підвищеною «експлуатацією рук», дедалі більше людей із різних країн стали страждати від синдро­му зап'ястного каналу. Лише у США робиться що­року понад 200 тис. операцій із цього приводу.

                                             Навантаження на нервову систему

Найуразливішим місцем користувача ПК є не очі, як зазвичай вважають, а нерви.

Наприклад, мерехтіння екрана практично не­шкідливе для очей, але сильно напружує нервову систему. Шум вентиляторів повільно, але цілеспря­мовано послаблює нервову систему, виводить із рівноваги і спричиняє роздратування. Сукупність описаних вище проблем із зором та хребтом також навантажують нервову систему.

Ще одним чинником, що негативно впливає на нервову систему користувача ПК, є сприймання ним масштабних інформаційних потоків. Навіть звичай­ний геймер або постійний користувач чатів про­пускає через свою свідомість і підсвідомість безліч всілякої інформації. А що тоді говорити про програ­міста або дизайнера, які через специфіку своєї про­фесії постійно перебувають за комп’ютером? Під час усного спілкування можна пропускати частину інформаційного потоку «повз вуха», що й роблять люди, коли не сприймають колосальні обсяги ін­формації. У процесі письмово-візуального спілку­вання за допомогою ПК це робити дещо складніше.

Також не варто забувати про так зване мигтіння рекламних банерів, музику з колонок та інші «су­путні чинники», що негативно відображуються на нервовій системі користувачів ПК.

                                           КОМП'ЮТЕР ТА ДИТИНА

Робота на комп'ютері впливає, найперше, на психіку дітей і підлітків, для яких користування ПК, Інтернет-ресурсами та комп'ютерними програмами перетворилося на один із найпривабливіших видів відпочинкута проведення дозвілля.

Це пов'язано з тим, що сучасна комп'ютерна індустрія випускає безліч всіляких гостросюжетних ігор: так званих у повсякденні «стрілялок», «бродилок», «доганялок», «вбивалок» — сюжетне наповнення яких вирізняється агресивністю і на­віть жорстокістю. Але психіка дітей нестійка, тому надмірне захоплення комп'ютерними іграми може стати причиною дуже тяжких наслідків — розвива­ється підвищена збудливість, у школярів знижуєть­ся успішність, діти стають капризними, примхли­вими, роздратованими, знижується зацікавленість до інших сфер життя і проведення дозвілля, окрім комп'ютера, ігор та Інтернет-ресурсів.

Після тривалих занять за комп'ютером у дітей і підлітків з'являються ознаки загального стомлення. Прояв стомлення залежить від віку дитини та стану її організму.

З обережністю слід ставитися до комп'ютерних занять, якщо в дитини є невротичні розлади або су­дорожні реакції, оскільки комп'ютер може підсили­ти всі ці відхилення у стані здоров'я.

Багато дітей зізнається, що часто грають в ігри довше, ніж планували.

А це негативно позначається на навчанні. Уче­ні виявили, що комп’ютерні ігри стимулюють лише певну частину дитячого мозку, тому діти повинні більше читати, писати й займатися математикою. Водночас дітям корисно бавитися на вулиці та яко­мога більше спілкуватися з іншими малюками, тому що у приміщенні, де працює комп’ютер, змінюється рівень вологості повітря. Діти можуть болісно ре­агувати на такі зміни: у них може з'явитися сухість у горлі, покашлювання. А тому під час роботи на комп'ютері необхідно дотримуватися відповідних правил безпеки.

Важливе значення слід надавати зовнішнім ознакам стомлення: дитина схиляє голову набік, спирається на спинку стільця, задирає ноги, упираючись у край столу, часто розмовляє, переключає увагу на інші предмети.

У Японії вчені досліджували наслідки багатогодинного перебування дітей у віртуальному інфор­маційному просторі, зокрема під час багатогодинної комп'ютерної гри. Результати цих досліджень вражають:

Ø  у дітей, які грають у комп'ютерні ігри, можуть виявлятися хронічні зміни в розвитку головного мозку;

Ø  комп ютерні ігри стимулюють лише ті частини головного мозку, які відповідають за зір та пере­сування й не допомагають у розвитку інших його важливих ділянок;

Ø  у дітей, які довго грають у комп'ютерні ігри, не розвиваються лобні долі мозку, що відпові­дають за поведінку, тренування пам'яті, емоції, навчання. Ці частини мозку мають розвиватися до досягнення дорослого віку. Наприкінці можна сказати, що нині озвучується багато гіпотез із при­ воду впливу комп ютерів на різні системи органів людини.

Є навіть припущення, що випромінювання ПК спричиняють виникнення ракових пухлин, але поки що це припущення науково не доведено. Однак якщо ці дані все-таки доведуть років через ю, то тим користувачам комп'ютерами, які нехтували простими правилами власної безпеки, може вже нічого не допомогти. Отже, слід заздалегідь поду­мати про своє майбутнє.

                                       КОМП'ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

Потрібно розвивати внутрішній контроль дитини та привчати її до відповідальної поведінки під час роботи з комп'ютером із метою особистої безпеки, тому що дитина настільки «занурюється у віртуальний світ», що почувається незручно та невпевнено в життєвих ситуаціях.

Більшість психологів виділяє три стадії комп'ютерної залежності.

На першій стадії через захоплення новою грою чи написанням блогу людина перестає займатися рештою повсякденних справ, поступово віддаляю­чись від друзів та родичів, залишаючи пріоритет за «всесвітньою павутиною».

На другій стадії симптоми накопичуються, мов сніжний вал. Якщо людину силоміць позбавити доступу до мережі, вона переживатиме почуття, схожі на «ломку»: у людини порушується увага, знижується працездатність, з'являються нав'язливі думки, безсоння, аж до повної відмови зід сну, різ­ко зростає потяг до стимуляторів — кави, цигарок, спиртних напоїв.

Третя стадія — соціальна дезадаптація. Корис­тувач фактично перестає отримувати задоволення від ігор чи спілкування в чатах, але продовжує «ви­сіти» на сайтах за звичкою.

                                    НЕБЕЗПЕЧНІ СИГНАЛИ

Початкові ознаки виникнення Інтернет-залежності:

Ø  Нав'язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту;

Ø  очікування чергового сеансу он-лайн;

Ø  збільшення часу, проведеного он-лайн;

Ø  зростання витрат на Інтернет-послуги.

Ознаки Інтернет-залежності

Ø  Абсолютне поглинання Інтернетом;

Ø  потреба у збільшенні часу онлайнових сеан­сів;

Ø  виникнення проблем із оточенням;

Ø  намагання приховати реальний час перебу­вання в Інтернет-мережі;

Ø  залежність настрою від використання Інтернету.

Психологічні симптоми

Ø  Гарне самопочуття або ейфорія під час робо­ти за комп'ютером;

Ø  неможливість зупинитися;

Ø  постійне збільшення кількості часу перебу­вання в Інтернеті;

Ø  зневага родиною і друзями;

Ø  відчуття спустошення, тривоги, роздратованості в періоди перебування поза Інтернетом; 

Ø  брехня про своє захоплення близьким;

Ø  проблеми з навчан­ням.

Фізичні симптоми

Ø  Біль у ділянці зап'ястя через напруження м'язів;

Ø  сухість в очах;

Ø  головний біль;

Ø  біль у спині;

Ø  нерегулярне харчування;

Ø  недотримання правил особистої гігієни;

Ø  порушення сну.

Діти, які тривалий час сидять за комп'ютером, не хочуть рухатися. Вони говорять, що в них бо­лять ноги. І це дійсно так. Оскільки сидячий спо­сіб життя — це невеликі фізичні навантаження, не в повному обсязі працюють судини, порушу­ється функція роботи м'язів.